Паління сміття
Щороку на весні та восени починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.
Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності. Зокрема, дим сухої трави та опалого листя містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів, залишки спаленого листя отруюють ґрунт.
3 13 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст.91 (обов’язки власників земельних ділянок), ст.96 (обов’язки землекористувачів) які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля,а ст.211 Земельного кодексу України передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства.
Варто наголосити, що відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною рослинністю, або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3060 до 6120 грн. і на посадових осіб від 15300 до 21420 грн. Ті самі дії, вчинені в межах природно-заповідного фонду на громадян від 6120 до 12240 грн. і на посадових осіб від 21420 до 30600 грн.
Шановні жителі громади, просимо Вас не бути байдужими до довкілля і свого здоров’я й не спалювати суху рослинність, а також не забувати телефонувати на «102», коли бачать такі горіння та паліїв.
